Інвентаризація: організація та порядок проведення
Як показує практика, на більшості підприємств інвентаризація не проводиться взагалі, а там, де проводиться, має формальний характер. Не всі керівники розуміють, що інвентаризація є не лише необхідною умовою ведення обліку, а й надійним інструментом контролю за веденням господарської діяльності.
Загальні засади проведення інвентаризації
Інвентаризація - це один із методів бухобліку. У ст. 10 Закону про бухоблік зазначено, що для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів та зобов'язань, під час якої перевіряються та документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.
Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Третім абзацом п. 12 Постанови №419 встановлено, що порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань із даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном. Такий самий порядок визначається п. 3 Інструкції №69.
Таким чином, інвентаризація – це інструмент, що забезпечує достовірність даних бухобліку та фінзвітності. Її непроведення є порушенням правил ведення бухобліку та може призвести до накладення адмінштрафу у розмірі від 8 до 15 н. м. д. м. (136 - 255 грн) на підставі ст. 164-2 КпАП.
Це невелика сума, тому багато підприємств свідомо йдуть на порушення, забуваючи, що результати інвентаризації можуть використовуватись при ухваленні управлінських рішень.
Адже при інвентаризації можна виявити товари, термін придатності яких спливає, перевірити умови їх зберігання. Можна також виявити ТМЦ, які частково або повністю втратили свої початкові якості, визначити реальну вартість основних засобів, ТМЦ та інших активів, стан розрахунків із дебіторами та кредиторами.
Крім того, при підтвердженні фінзвітності аудитором згідно з міжнародними стандартами аудиту аудитор повинен упевнитися, що дані обліку відповідають дійсності. І одним із найпоширеніших і найпростіших інструментів такого підтвердження є інвентаризація. За її відсутності такого рівня впевненості у достовірності даних досягти майже неможливо.
Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Третім абзацом п. 12 Постанови №419 встановлено, що порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань із даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном. Такий самий порядок визначається п. 3 Інструкції №69.
Таким чином, інвентаризація – це інструмент, що забезпечує достовірність даних бухобліку та фінзвітності. Її непроведення є порушенням правил ведення бухобліку та може призвести до накладення адмінштрафу у розмірі від 8 до 15 н. м. д. м. (136 - 255 грн) на підставі ст. 164-2 КпАП.
Це невелика сума, тому багато підприємств свідомо йдуть на порушення, забуваючи, що результати інвентаризації можуть використовуватись при ухваленні управлінських рішень.
Адже при інвентаризації можна виявити товари, термін придатності яких спливає, перевірити умови їх зберігання. Можна також виявити ТМЦ, які частково або повністю втратили свої початкові якості, визначити реальну вартість основних засобів, ТМЦ та інших активів, стан розрахунків із дебіторами та кредиторами.
Крім того, при підтвердженні фінзвітності аудитором згідно з міжнародними стандартами аудиту аудитор повинен упевнитися, що дані обліку відповідають дійсності. І одним із найпоширеніших і найпростіших інструментів такого підтвердження є інвентаризація. За її відсутності такого рівня впевненості у достовірності даних досягти майже неможливо.
Коли інвентаризацію потрібно проводити
обов'язково:
обов'язково:
- При передачі майна держпідприємства у найм, приватизації майна держпідприємства, перетворенні держпідприємства на акціонерне товариство.
- Перед складанням річної фінансової звітності, крім майна, цінностей, коштів та зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року (при цьому інвентаризація нерухомих об'єктів ОФ може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів – один раз на п'ять років) .
- За зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ).
- При встановленні фактів крадіжок чи зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).
- За розпорядженням судово-слідчих органів.
- У разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ).
- При передачі підприємств та його структурних підрозділів (на дату передачі).
- У разі ліквідації підприємства.
- За колективної (бригадної) матеріальної відповідальності у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади).
Очолюється комісія керівником підприємства чи його заступником. Такий склад комісії пояснюється тим, що вона не проводить інвентаризацію безпосередньо, а лише здійснює організаційно-управлінські функції.
До функцій постійно діючої інвентаризаційної комісії входить:
- Проведення профілактичної роботи із забезпечення безпеки цінностей.
- Організація проведення інвентаризацій та інструктаж членів робітничих інвентаризаційних комісій.
- Здійснення контролю перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації ТМЦ у місцях зберігання та переробки у міжінвентаризаційний період.
- Перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованості пропозицій щодо заліку пересортиці цінностей у всіх місцях їх зберігання.
- При встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших випадках проведення за дорученням керівника підприємства повторної суцільної інвентаризації.
- Розгляд письмових пояснень осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей чи інші порушення, та пропозицій щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.
Інвентаризацію проводять безпосередньо робітничі комісії, склад яких затверджується наказом керівника підприємства. До складу таких комісій входять фахівці, які знають об'єкт інвентаризації.
Наприклад, до інвентаризації незавершеного виробництва варто залучити інженерів, технологів, спеціалістів робітничих спеціальностей. У той час як інвентаризацію розрахунків із контрагентами, нарахованих у бухобліку резервів та інших облікових даних, варто проводити за допомогою кваліфікованих бухгалтерів.
Оскільки одним із завдань інвентаризації є перевірка реальності вартості зарахованих на баланс активів, то комісія може скористатися послугами суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінювальну діяльність в Україні ». У листі Держкомпідприємництва від 16.12.2002 р. №2-221/6694 зазначено, що під час ліквідації підприємства необхідно проводити інвентаризацію та ліквідаційна комісія може скористатися послугами професійного оцінювача. Ми вважаємо, що професійного оцінювача можна залучати і за будь-яких інших підстав проведення інвентаризації.
Щодо складу робочої комісії в Інструкції №69 вказано лише два обмеження:
Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії в тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки поспіль (п. 11.2 Інструкції №69).
Матеріально відповідальна особа до складу інвентаризаційної комісії не включається, оскільки вона є особою, яка перевіряється.
Якщо підприємство невелике, то проводити інвентаризацію може і інвентаризаційна комісія, що постійно діє. Якщо вона може забезпечити своєчасне проведення інвентаризації, то доцільно створити робочі комісії. Кількість робочих інвентаризаційних комісій не обмежена. Головне, на що слід звертати увагу, це термін проведення інвентаризації. Кількість робочих комісій та їх склад мають бути такими, щоб забезпечити необхідні умови для її проведення у найкоротші терміни, передбачені наказом керівника.
Матеріально відповідальна особа до складу інвентаризаційної комісії не включається, оскільки вона є особою, яка перевіряється.
Якщо підприємство невелике, то проводити інвентаризацію може і інвентаризаційна комісія, що постійно діє. Якщо вона може забезпечити своєчасне проведення інвентаризації, то доцільно створити робочі комісії. Кількість робочих інвентаризаційних комісій не обмежена. Головне, на що слід звертати увагу, це термін проведення інвентаризації. Кількість робочих комісій та їх склад мають бути такими, щоб забезпечити необхідні умови для її проведення у найкоротші терміни, передбачені наказом керівника.
Членів робочої комісії перед початком інвентаризації слід забезпечити документами, в яких вони відображатимуть результати інвентаризації. У додатках до Інструкції №69 наведено лише три такі документи, а саме:
- Акт контрольной проверки инвентаризации ценностей (приложение 1 к Инструкции №69).
- Книга регистрации контрольных проверок инвентаризаций (приложение 2 к Инструкции №69).
- Ведомость результатов инвентаризации (приложение 3 к Инструкции №69).
Постановлением Госкомстата от 28.12.89 г. №241 «Об утверждении форм первичной учетной документации для предприятий и организаций» были утверждены унифицированные формы первичных документов. В частности, это документы для оформления результатов инвентаризации (далее — Постановление №241). На сегодня данный документ является действующим1. В связи с этим предприятия могут использовать первичные документы, утвержденные Постановлением №241. Правомерность применения данных форм первичных документов подтверждается также в письмах Госкомстата Украины от 30.01.2003 г. №03-04-05/18 и от 26.05.2004 г. №03-04-05/41 (см. «ДК» №48/2007). Предприятие может самостоятельно разработать форму первичных документов для отражения результатов инвентаризации (с учетом всех необходимых реквизитов), но, как показывает практика, приведенных форм вполне достаточно.
1 Постановлением ВРУ от 12.09.91 г. №1545-XII «О порядке временного действия на территории Украины отдельных актов законодательства Союза ССР» установлено, что до принятия соответствующих актов законодательства Украины на территории республики применяются акты законодательства Союза ССР по вопросам, не урегулированным законодательством Украины, при условии, что они не противоречат Конституции и законам Украины.
Перед началом инвентаризации материально ответственные лица должны предоставить расписку, что все документы, подтверждающие поступление и выбытие ценностей, переданы в бухгалтерию, материальные ценности оприходованы на склад, а выбывшие списаны в расходы. Форма и содержание расписки включены в шапку первичных документов, утвержденных Постановлением №241, поэтому материально ответственным лицам остается только подписать их и проставить дату.
Инвентаризации по своему виду делятся на плановые и внеплановые. При проведении плановой инвентаризации материально ответственные лица заранее предупреждаются об этом для того, чтобы подготовить материальные ценности к проверке. При проведении внеплановых (внезапных) инвентаризаций все ТМЦ готовятся к проверке в присутствии инвентаризационной комиссии (п. 8 Инструкции №69).
Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей
Відповідно до п. 11.8 Інструкції №69 при інвентаризації ТМЦ їх перевага, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення цінностей у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.
При інвентаризації ТМЦ необхідно знати, що:
При зберіганні ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується і комісія переходить до наступного приміщення. Інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що у дорозі; відвантажені товари та цінності, не оплачені у строк покупцями; та ТМЦ, що знаходяться на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).
Кількість товарів, що зберігаються в неушкодженій упаковці постачальника, може перевірятися на підставі первинних документів на оприбуткування цінностей за обов'язкової вибіркової перевірки в натурі цінностей у деяких упаковках.
На прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли на об'єкт та прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності. На видаткових документах про ТМЦ, відпущених зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства та головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка і вони заносяться в окремий опис у порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації. Це робиться для того, щоб не зупиняти госпдіяльність підприємства на термін проведення інвентаризації та одночасно контролювати фактичну наявність ТМЦ.
На матеріальні цінності, які вже пройшли підрахунок, члени робочої комісії прикріплюють інвентаризаційний ярлик (ф. №Інв-2).
Результати інвентаризації ТМЦ відображаються в Інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей за ф. №Інв-3. Результати інвентаризації ТМЦ, що перебувають у дорозі, відображаються в Акті інвентаризації матеріалів та товарів, що перебувають у дорозі (ф. №Інв-6), що заповнюється в одному примірнику на підставі документів, що підтверджують це.
Якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також матеріальні цінності, які не належать підприємству, але облік яких ведеться на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції №69). Для оформлення результатів інвентаризації таких цінностей використовується інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. №Інв-5). До цього ж документу вноситься інформація про матеріальні цінності, передані підприємством на відповідальне зберігання іншим підприємствам (на підставі первинних документів, оскільки фактично цінності знаходяться у зберігача).
Розбіжності фактичних даних із даними, відображеними у бухобліку, щодо ТМЦ відображаються у Змінній відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. №Інв-19).
При інвентаризації ТМЦ необхідно знати, що:
При зберіганні ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується і комісія переходить до наступного приміщення. Інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що у дорозі; відвантажені товари та цінності, не оплачені у строк покупцями; та ТМЦ, що знаходяться на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).
Кількість товарів, що зберігаються в неушкодженій упаковці постачальника, може перевірятися на підставі первинних документів на оприбуткування цінностей за обов'язкової вибіркової перевірки в натурі цінностей у деяких упаковках.
На прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли на об'єкт та прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності. На видаткових документах про ТМЦ, відпущених зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства та головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка і вони заносяться в окремий опис у порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації. Це робиться для того, щоб не зупиняти госпдіяльність підприємства на термін проведення інвентаризації та одночасно контролювати фактичну наявність ТМЦ.
На матеріальні цінності, які вже пройшли підрахунок, члени робочої комісії прикріплюють інвентаризаційний ярлик (ф. №Інв-2).
Результати інвентаризації ТМЦ відображаються в Інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей за ф. №Інв-3. Результати інвентаризації ТМЦ, що перебувають у дорозі, відображаються в Акті інвентаризації матеріалів та товарів, що перебувають у дорозі (ф. №Інв-6), що заповнюється в одному примірнику на підставі документів, що підтверджують це.
Якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також матеріальні цінності, які не належать підприємству, але облік яких ведеться на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції №69). Для оформлення результатів інвентаризації таких цінностей використовується інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. №Інв-5). До цього ж документу вноситься інформація про матеріальні цінності, передані підприємством на відповідальне зберігання іншим підприємствам (на підставі первинних документів, оскільки фактично цінності знаходяться у зберігача).
Розбіжності фактичних даних із даними, відображеними у бухобліку, щодо ТМЦ відображаються у Змінній відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. №Інв-19).
Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів
У пункті 11.7 Інструкції №69 зазначено: «В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. Під час інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водойми та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.
При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформляється пропозиція щодо їх справедливої вартості». Адже сама комісія не має права оцінювати ОЗ, а лише вносить пропозиції. Для оформлення даних інвентаризації ОЗ застосовується інвентаризаційний опис основних засобів (ф. №Інв-1).
При інвентаризації ОЗ та НА потрібно знати, що:
Якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно та матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції №69). Окремо від інвентаризаційного опису власних ОС складається інвентаризаційний опис щодо орендованих основних засобів, які перебувають у розпорядженні підприємства та облік яких ведеться на позабалансових рахунках. Інвентаризаційний опис складається комісією в одному примірнику щодо кожного місцезнаходження цінностей та посадової особи, відповідальної за зберігання ОЗ.
Розбіжності фактичних даних із даними, відображеними у бухобліку, щодо ОС, відображаються у Змінній відомості результатів інвентаризації основних засобів (ф. №Інв-18).
При інвентаризації нематеріальних активів насамперед перевіряються документи, виходячи з яких було відображено нематеріальні активи в обліку. Також перевіряються договори, згідно з якими підприємство отримало право користування такими активами. Оскільки Постановою №241 не передбачено окремого документа для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів, можна використовувати ф. №Інв-1, попередньо модифікувавши її з урахуванням особливостей НА.
При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформляється пропозиція щодо їх справедливої вартості». Адже сама комісія не має права оцінювати ОЗ, а лише вносить пропозиції. Для оформлення даних інвентаризації ОЗ застосовується інвентаризаційний опис основних засобів (ф. №Інв-1).
При інвентаризації ОЗ та НА потрібно знати, що:
Якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно та матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції №69). Окремо від інвентаризаційного опису власних ОС складається інвентаризаційний опис щодо орендованих основних засобів, які перебувають у розпорядженні підприємства та облік яких ведеться на позабалансових рахунках. Інвентаризаційний опис складається комісією в одному примірнику щодо кожного місцезнаходження цінностей та посадової особи, відповідальної за зберігання ОЗ.
Розбіжності фактичних даних із даними, відображеними у бухобліку, щодо ОС, відображаються у Змінній відомості результатів інвентаризації основних засобів (ф. №Інв-18).
При інвентаризації нематеріальних активів насамперед перевіряються документи, виходячи з яких було відображено нематеріальні активи в обліку. Також перевіряються договори, згідно з якими підприємство отримало право користування такими активами. Оскільки Постановою №241 не передбачено окремого документа для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів, можна використовувати ф. №Інв-1, попередньо модифікувавши її з урахуванням особливостей НА.
Інвентаризація незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту
Сировина, матеріали та покупні напівфабрикати, що знаходяться біля робочих місць і не оброблялися, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах ТМЦ або в окремих описах.
Відповідно до п. 11.9 Інструкції №69 при інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту в інвентаризаційних описах зазначаються найменування доробку, стадія та ступінь готовності, кількість або обсяг робіт. Кількість сировини та матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси чи суміші у незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції. Тому при інвентаризації незавершеного виробництва варто включати до складу комісії технолога чи іншу особу, яка зможе зробити такі підрахунки.
Щодо побудованих об'єктів, фактично введених у дію повністю або частково, але прийняття та введення в дію яких не оформлені відповідними документами, а також щодо завершених, але з будь-яких причин не введених у дію об'єктів в окремих інвентаризаційних актах зазначаються причини затримки оформлення здачі у експлуатацію цих об'єктів.
Для відображення результатів інвентаризації незавершеного капітального ремонту ОС використовується Акт інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (ф. №Інв-10). А ось для результатів інвентаризації незавершеного виробництва типової форми не передбачено. Це тим, що у кожному підприємстві існують свої особливості технологічних процесів. Навіть на підприємствах однієї галузі технологічні процеси можуть суттєво відрізнятись. Тому підприємство може самостійно розробити такий опис, вказавши у ньому всі необхідні реквізити первинного документа, або модифікувати ф. №Інв-10.
Інвентаризація бланків суворої звітності
При інвентаризації бланків суворої звітності інвентаризаційної комісії необхідно перевірити фактичну наявність бланків суворої звітності та правильність їх оформлення. Також перевіряється правильність ведення журналу обліку бланків суворої звітності та наявність анульованих бланків.
Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності цінностей та бланків документів суворої звітності застосовується Інвентаризаційний опис цінностей та бланків документів суворої звітності (ф. №Інв-16), що складається у двох примірниках, підписується інвентаризаційною комісією та матеріально відповідальною особою. Один екземпляр опису передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у матеріально відповідальної особи.
Відповідно до п. 11.9 Інструкції №69 при інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту в інвентаризаційних описах зазначаються найменування доробку, стадія та ступінь готовності, кількість або обсяг робіт. Кількість сировини та матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси чи суміші у незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції. Тому при інвентаризації незавершеного виробництва варто включати до складу комісії технолога чи іншу особу, яка зможе зробити такі підрахунки.
Щодо побудованих об'єктів, фактично введених у дію повністю або частково, але прийняття та введення в дію яких не оформлені відповідними документами, а також щодо завершених, але з будь-яких причин не введених у дію об'єктів в окремих інвентаризаційних актах зазначаються причини затримки оформлення здачі у експлуатацію цих об'єктів.
Для відображення результатів інвентаризації незавершеного капітального ремонту ОС використовується Акт інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (ф. №Інв-10). А ось для результатів інвентаризації незавершеного виробництва типової форми не передбачено. Це тим, що у кожному підприємстві існують свої особливості технологічних процесів. Навіть на підприємствах однієї галузі технологічні процеси можуть суттєво відрізнятись. Тому підприємство може самостійно розробити такий опис, вказавши у ньому всі необхідні реквізити первинного документа, або модифікувати ф. №Інв-10.
Інвентаризація бланків суворої звітності
При інвентаризації бланків суворої звітності інвентаризаційної комісії необхідно перевірити фактичну наявність бланків суворої звітності та правильність їх оформлення. Також перевіряється правильність ведення журналу обліку бланків суворої звітності та наявність анульованих бланків.
Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності цінностей та бланків документів суворої звітності застосовується Інвентаризаційний опис цінностей та бланків документів суворої звітності (ф. №Інв-16), що складається у двох примірниках, підписується інвентаризаційною комісією та матеріально відповідальною особою. Один екземпляр опису передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у матеріально відповідальної особи.
Інвентаризація каси та цінних паперів
Порядок проведення інвентаризації каси та цінних паперів в Інструкції №69 не встановлений, однак він врегульований у п. 4.10 Положення №637.
Робоча комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахунку всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, яка зберігається у касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки у касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки дома проведення касиром розрахунків із сумою, зазначеної у звіті РРО (в РК і КОРО). При виявленні при інвентаризації недостачі чи надлишку цінностей у касі в Акті вказується сума недостачі чи надлишку та з'ясовуються обставини їх виникнення. Надлишок коштів припадає в касі і зараховується до доходу підприємства. Результати інвентаризації оформляються як Акту результатів інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення №673). Акт складається у двох примірниках та підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою. Один його екземпляр передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії).
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення. Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством для зберігання депозитарію чи банку, полягає у звірці залишків, відображених на відповідних рахунках бухобліку підприємства, з даними виписок цих організацій.
Акт результатів інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення №673) використовується для відображення результатів інвентаризації цінних паперів.
Робоча комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахунку всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, яка зберігається у касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки у касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки дома проведення касиром розрахунків із сумою, зазначеної у звіті РРО (в РК і КОРО). При виявленні при інвентаризації недостачі чи надлишку цінностей у касі в Акті вказується сума недостачі чи надлишку та з'ясовуються обставини їх виникнення. Надлишок коштів припадає в касі і зараховується до доходу підприємства. Результати інвентаризації оформляються як Акту результатів інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення №673). Акт складається у двох примірниках та підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою. Один його екземпляр передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії).
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення. Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством для зберігання депозитарію чи банку, полягає у звірці залишків, відображених на відповідних рахунках бухобліку підприємства, з даними виписок цих організацій.
Акт результатів інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення №673) використовується для відображення результатів інвентаризації цінних паперів.
Інвентаризація розрахунків з дебіторами та кредиторами
При інвентаризації розрахунків, відповідно до п. 11.11 Інструкції №69, усім дебіторам та кредиторам підприємство надсилає виписки, або акти звіряння заборгованості про стан розрахунків, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Контрагенти зобов'язані протягом 10 днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.
На рахунках обліку розрахунків із покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками, іншими дебіторами та кредиторами повинні залишатися виключно узгоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунуті або залишилися не з'ясованими, розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі у сумах, що випливають із записів у бухобліку та визнаних нею правильними (про це також йдеться у листі Мінфіну від 18.09.2007 р. №31-34000-10-10/18896). Розрахунки з банками, іншими фінансовими установами та податковими органами мають бути обов'язково ними узгоджені. Залишення в обліку неврегульованих сум за даними розрахунками не допускається.
Якщо за будь-яким видом заборгованості було встановлено, що строк позовної давності по ній минув, до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про таку дебіторську або кредиторську заборгованість із зазначенням осіб, винних у закінченні строку позовної давності дебіторської заборгованості, а також назви та адреси дебіторів кредиторів, суми, причини, дати та підстави виникнення заборгованості.
Оформлюються результати інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами у формі Акту інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами (ф. №Інв-17). Заборгованість, за якою минув строк позовної давності, відображається у довідці (додаток до ф. №Інв-17), на підставі якої такі суми заносяться до Акту за ф. №Інв-17. Незважаючи на те, що в Постанові №241 зазначено, що довідка складається на суми будь-якої заборгованості, в Інструкції №69 йдеться лише про заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Оскільки основним документом, який регулює порядок проведення інвентаризації, є Інструкція №69, а Постановою №241 затверджено лише форми первинних документів, які ми використовуємо, то, безперечно, вимоги Інструкції №69 у цьому випадку мають велику юридичну силу.
На рахунках обліку розрахунків із покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками, іншими дебіторами та кредиторами повинні залишатися виключно узгоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунуті або залишилися не з'ясованими, розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі у сумах, що випливають із записів у бухобліку та визнаних нею правильними (про це також йдеться у листі Мінфіну від 18.09.2007 р. №31-34000-10-10/18896). Розрахунки з банками, іншими фінансовими установами та податковими органами мають бути обов'язково ними узгоджені. Залишення в обліку неврегульованих сум за даними розрахунками не допускається.
Якщо за будь-яким видом заборгованості було встановлено, що строк позовної давності по ній минув, до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про таку дебіторську або кредиторську заборгованість із зазначенням осіб, винних у закінченні строку позовної давності дебіторської заборгованості, а також назви та адреси дебіторів кредиторів, суми, причини, дати та підстави виникнення заборгованості.
Оформлюються результати інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами у формі Акту інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами (ф. №Інв-17). Заборгованість, за якою минув строк позовної давності, відображається у довідці (додаток до ф. №Інв-17), на підставі якої такі суми заносяться до Акту за ф. №Інв-17. Незважаючи на те, що в Постанові №241 зазначено, що довідка складається на суми будь-якої заборгованості, в Інструкції №69 йдеться лише про заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Оскільки основним документом, який регулює порядок проведення інвентаризації, є Інструкція №69, а Постановою №241 затверджено лише форми первинних документів, які ми використовуємо, то, безперечно, вимоги Інструкції №69 у цьому випадку мають велику юридичну силу.
Інвентаризація витрат майбутніх періодів, резервів та забезпечення майбутніх витрат та платежів
Інвентаризація видатків майбутніх періодів та резервів майбутніх видатків та платежів, відповідно до п. 11.10 Інструкції №69, полягає у перевірці обґрунтованості залишку зазначених сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів.
З цією метою члени інвентаризаційної комісії проводять аналіз бухгалтерських рахунків 39 «Витрати майбутніх періодів», 69 «Доходи майбутніх періодів» та 47 «Забезпечення майбутніх витрат та платежів», на яких відображаються витрати та доходи майбутніх періодів, а також створювані резерви. Аналіз даних рахунків проводиться відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 11 «Зобов'язання».
Відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському та податковому обліку ми розглянемо у таких матеріалах.
Нормативна база
Постанова №419 – Постанова КМУ від 28.02.2000 р. №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності».
Інструкція №69 — Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.
З цією метою члени інвентаризаційної комісії проводять аналіз бухгалтерських рахунків 39 «Витрати майбутніх періодів», 69 «Доходи майбутніх періодів» та 47 «Забезпечення майбутніх витрат та платежів», на яких відображаються витрати та доходи майбутніх періодів, а також створювані резерви. Аналіз даних рахунків проводиться відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 11 «Зобов'язання».
Відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському та податковому обліку ми розглянемо у таких матеріалах.
Нормативна база
Постанова №419 – Постанова КМУ від 28.02.2000 р. №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності».
Інструкція №69 — Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.
It's totally free